Н.О. Сайдакова, В.П. Стусь, Н.В. Гавва, В.В. Твердохліб, С.О. Нестерук, А.I. Банадига, В.I. Гродзінський

Західний регіон: особливості захворюваності та поширеності хронічного циститу

Вступ

Introduction

У сучасних умовах реформування галузі, започаткованої урядовим рішенням децентралізації все більшого значення набуває володіння реальною ситуацією щодо стану здоров’я населення, яке проживає на окремій території, а звідси й актуальність його вивчення [1, 2, 3]. При тому, що кожне із захворювань негативно на нього впливає, суттєвішим він відчувається при найбільш поширених хворобах. Тому для зміни ситуації на краще за короткий строк, передусім, важливими є дані поширеності, захворюваності, характеру їхньої динаміки, саме них. Отримані результати стануть обµрунтуванням розробки та впровадження належних клініко-організаційних заходів на місцевому рівні. В урології серйозну проблему з такої точки зору становлять інфекції нижніх сечовивідних шляхів (ІНСШ), що підтверджується чисельністю публікацій [4, 5]. Більшість з них присвячена діагностиці та лікуванню патології. Адже схильність їх до рецидування при відомих клінічних проявах, частота переходу практично у кожного десятого в хронічну форму та виникнення ускладнень у вигляді гострого пієлонефриту, призводять до втрати працездатності і суттєвого погіршення якості життя [6, 7, 8]. Актуальність проблемних питань зростає за умов розповсюдженості хвороб не лише серед осіб молодого працездатного віку, на що наголошується в публікаціях, у віці старше 65 років вона становить 20%, старше 85 - до 30%. Зазначене вище разом свідчить про медико-соціальне значення проблеми і її вагомість у системі надання спеціалізованої допомоги [9, 10, 11]. Виходячи із вищевикладених положень у ДУ «Інститут урології НАМН України» здійснює моніторинг захворюваності, поширеності циститу серед різних верств населення в регіональному аспекті з проведенням аналітико-синтетичного, порівняльного аналізів [12]. Його результати знайшли своє відображення в серії публікацій, присвячених особливостям епідеміологічних процесів хронічного циститу в Україні [13]. Проте, інтерес до питання не втратив актуальності, оскільки обумовлений, як зазначалось, потребою в сис-тематичній інформації по окремих адміністративних територіях.

Тому метою даної роботи стало: дослідити особливості 10-річної динаміки захворюваності та поширеності хронічного циститу в Західному регіоні в аспекті загальноукраїнських показників.

Матеріали I методи дослIдження

Materials and methods

Первинною документацією дослідження були дані державних і галузевих статистичних звітів медичних закладів МОЗ України та даних Держкомстату України. Період вивчення склав десять років (2008 - 2017) з виділенням двох п’ятирічок. Такий підхід обумовлений територіальними змінами в Україні, з відомих причин, а також можливістю дослідити не лише зміни процесів захворюваності, поширеності, але й їх інтенсивність. Зазначимо, що ситуація оцінювалась як у цілому по Західному регіону, так і в розрізі семи областей, що входять до його складу (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька).

Вивчались абсолютні величини та інтенсивні показники в розрахунку на 100 тис. відповідного населення. При узагальненні даних використовувалися середні величини зі стандартною похибкою. При опрацюванні даних користувались класичними показниками оцінки варіа-ційних рядів (абсолютний приріст/зниження, темп приросту/спаду), у необхідних випадках доведення різниці між двома статистичними параметрами залучався критерій Стьюдента.

Результати та їх обговорення

Results and discussion

Дослідженням були виявлені загальноукраїнські та регіональні особливості процесів за-хворюваності та поширеності хронічного циститу серед дорослого населення з урахуванням статі. Передусім, відмінність проявилась у характері динаміки загальної кількості зареєстрованих хворих в Україні. А саме: за перший період (2008-2012) їх стало більше на 3,6% (до 67 295), тоді як за другий (2013-2017) на 3,7% менше (до 65 239); у результаті приріст за 10 років склав 0,4%. Така ситуація сформувалася внаслідок стійкого інтенсивного зменшення з роками кількості осіб чоловічої статі (на 3,8% та 8,8% відповідно), а за 10 років на 9,7% (до 14 949 у 2017 р.). Для жінок, яких було в 2-3,3 разу більше, зменшення (на 2,0%) спостерігалось лище в останні п’ять років при зростанні (на 6,2%) в перші; в результаті у 2017 році їх було зареєстровано 50 290, що більше на 3,9%, ніж 10 років поспіль. Вивчення структури їх регіонального розподілу показало, що, при всій мінливості показників у кожному із п’яти, послідовність місць зберігалась. Перші три місця стабільно належали Південно-Східному (від 29,7 до 37,4% від усіх випадків), м. Києву (від 20% до 23,6%) та Західному регіону (від 15,8% до 18,5%). За таких умов Західний регіон представляє особливий інтерес, тим більше, що дані поглибленого аналізу змін показників у Південно-Східному регіоні та м. Києву був проведений, а результати опубліковані в роботі В.П. Стуся, Н.О. Сайдакової та ін. «Порівняльний аналіз захворюваності на хронічний цистит в Україні» (2021) [13]. Як з’ясувалося, регіону притаманне зменшення хворих на хронічний цистит, які перебувають на обліку, при цьому його темп наростає. Так, якщо за 2008-2012 рр. він становив (-0,8%), то за 2013- 2017 рр. був у чотири рази більшим (-3,3%), а за 10 років склав (-8,7%). Як наслідок у 2017 р. нараховувалось 10 579 хворих проти 11 584 у 2008 р. Представлена загальна картина обумовлена подібним характером змін серед осіб обох статей. Проте, якщо зменшення серед чоловіків дорівнювало 9,4% та 3,0% у перший і другий періоди відповідно, то серед жінок воно було лише в другому і становило 7,2% при незначному збільшенні їх (на 1,5%) у першому. У 2017 р. чоловіків на обліку було 2265, що на 23,6% менше, ніж у 2008 р., жінок - 8314 та на 4,1% відповідно. Враховуючи наявність суттєвих щорічних коливань показників, для узагальнення процесів розраховувались середні величини (табл. 1).

За даними табл. 1 підтверджується достовірне зменшення, за періодами вивчення, хворих на хронічний цистит серед жінок та чоловіків в Україні та Західному регіоні, при тому, що жінок у 3 рази більше.

Важливими є дані в розрізі областей, що входять до складу регіону (табл. 2).

Як видно з табл. 2, за винятком однієї Рівненської області, в якій спостерігається достовірне зростання хворих, в інших шести (Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій) їх число зменшується. Усі роки найбільший відсоток хворих припадає на Львівську (34,3-36,5% за роками) та Івано-Франківську (до 20%) області. При цьому в обох відмічається найменший темп зменшення зареєстрованих хворих на хронічний цистит. Слід також додати, що в кожній області на долю жінок за роками припадало 62,2-87,1%; стабільно вищими показники були у Львівській та Івано-Франківській.

Рівні поширеності (в розрахунку на 100 тис. відповідного нас.) об’єктивніші, ніж абсолютні величини, для оцінки їх динаміки. За порівняльним аналізом показників загальноукраїнських та регіональних виявлено особливості. Передусім, впродовж років спостереження в Західному регіоні вони були нижчими. Крім того, простежується чітка тенденція до їх зниження, від першого до другого періоду. Зокрема, у 2012 р. показник становив 144,7 і був на 2,2% меншим величини у 2008 р., а в 2017 р. - 135,0 проти 143,3, що менше на 5,8%. Для України в цілому, навпаки, характерним було зростання на 4,6% та 3,4% відповідно за періодами; показник у 2017 р. дорівнював 187,5 проти 181,3 у 2013 р. та 179,5 у 2012 р. проти 171,5 у 2008 році. Варіабельність динамічних рядів, особливо показників поширеності хронічного циститу серед жіночого та чоловічого населення, спонукала до розрахунку середніх величин, що послабляють, нівелюють випадкові відхилення і дозволяють визначити основну, типову ознаку явища. У табл. 3 подані відповідні результати. За приведеними в табл. 3 даними усереднених показників отримано підтвердження зменшення рівнів поширеності в Західному регіоні як серед жінок, так і чоловіків. На тлі зазначеного процесу серед чоловіків, у цілому по Україні відмічається достовірне зростання серед жінок (233,5±0,9 та 255,1±1,1 на 100 тис.), що разом проявилося незначним приростом поширеності патології серед дорослого населення (181,7±2,9 та 182,7±2,0 відповідно за періодами).

Оскільки особливості динаміки змін вивчаємих процесів формуються із ситуації кожної окремої адміністративної території, у табл. 4 подаємо відповідну інформацію по областях регіону за періодами дослідження.

Виявлено, що зменшення рівня поширеності патології в Західному регіоні обумовлено його спадом у шести із семи областей, у перших шести воно мало достовірний характер: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська. Лише Рівненська виділялась за приростом зазначеної категорії хворих. Високі рівні стійко спостерігаються в Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. Варто також зазначити, що показники в усіх областях, за рідким винятком, не перевищували середньоукраїнські. Показники поширеності хронічного циститу в усіх областях суттєво більші серед жінок (в 1,4 разу в Чернівецькій, до 6 - у Львівській). Порівняно до середньоукраїнських вони менші серед осіб обох статей, за винятком Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької, перші дві з яких мають вищі рівні серед жінок, а третя - серед чоловіків.

Результати аналізу вперше виявлених випадків хронічного циститу свідчать, що на відміну від розповсюдженості, в Україні спостерігалось їх збільшення. Інтенсивнішим воно було за останні п’ять років (на 2,1% проти 0,8% у перші). У результаті у 2017 р. їх нараховувалось 15 112, а в 2008 р. - 14 703. У Західному регіоні особливість проявилася збільшенням випадків лише за 2013-2017 рр. на 5,4% при зменшенні на 9,3% за 2008-2012 рр. Конкретні дані: у 2017 р. вперше виявлених випадків було 2990, у 2008 р. - 3500, тобто за 10 років стало менше з 3500 до 2990 (на 14,5%). За їх чисельністю виділялись Львівська та Івано-Франківська області, де відповідно за перший і другий періоди нараховувалось 1491±72,0 та 1348±93,0 і 450±27 та 475±37 випадків. За вказаний термін у п’яти його інших областях (Волинській, Закарпатській, Львівській, Рівненській, Чернівецькій) спостерігалось зменшення, при цьому в трьох воно достовірне (Волинській: 263±23,3 та 138±7,5; Закарпатській: 290±60,0 та 170±15,0; Чернівецькій: 392±30,6 та 313±21,4), в інших двох (Івано-Франківській та Тернопільській) відмічалась тенденція до збільшення (табл. 5). Переконливою є повсюдна перевага жінок; у 2-3,5 рази їх більше за чоловіків. В Україні у 2017 р. їх було на 5,0% більше, ніж 10 років поспіль (11 295 проти 10 751 відповідно), тоді як чоловіків, навпаки, на 3,4% менше (3817 проти 3952). Простежено також збільшення за періодами: у перший на 3,4% до 11 113, у другий на 12,4% при зменшенні чоловіків (на 6,0% до 3713 у 2013 р. та на 1,6% до 3817 у 2017 р.).

Як зазначалось, при більшій частоті випадків захворюваності серед жінок, Західному регіону притаманними були зміни за періодами для обох статей. А саме: у першому - спостерігалось їх зменшення (на 9,3% серед жінок та на 6,3% серед чоловіків), у другому - зростання (на 11,6% та 5,7% відповідно). У результаті у 2017 р. кількість вперше виявлених хворих на хронічний цистит дорівнювала 2220 та 770 відповідно жінок та чоловіків. Варто зазначити, що більшість як тих, так й інших припадала усі роки на Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області; для прикладу, в другому періоді усереднені величини складали 338±11,2 та 137±8,1, 1182±19,8 та 166±9,2, 185±18,1 та 120±13,3, тоді як у Волинській - 110±5,8 та 28±3,5, Закарпатській - 121±10,3 та 49±7,5 відповідно. Для переконливості положення щодо місця жінок у формуванні контингенту хворих на хронічний цистит, а також узагальнення висновків з огляду на варіабельність показників розраховувались середні величини за періодами (табл. 6).

Нижче подаємо результати вивчення інтенсивних показників (на 100 тис. відповідного нас.). Виявлено, що практично з кожним роком в обох періодах рівень захворюваності зростає по країні. При цьому темп приросту в другому випереджає величину першого (на 9,6% проти 1,8% відповідно); за 10 років він склав 11,9 %. Як наслідок, у 2012 р. показник дорівнював 39,5 проти 38,8 у 2008 р., у 2017 р. - 43,4 проти 39,6 у 2013 році. Особливість у Західному регіоні, що насторожує, проявилася суттєвим зростанням захворюваності (на 10,4%) у другому періоді на тлі зменшення (на 18,2%) у першому. У результаті її рівні у 2017 р. становили 36,0 проти 32,6 у 2013 році. Динаміка показників в областях регіону подана в табл. 7.

Як видно з табл. 7, у чотирьох областях (Волинській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій) відмічалось достовірне зменшення показників, у трьох інших (Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській) - тенденція до зростання. Проте, на тепер, незалежно від характеру їх змін, ситуацію в регіоні формують Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області, де усі роки спостерігаються найвищі рівні захворюваності.

Результати аналізу показників за статтю свідчать, що рівень захворюваності на хронічний цистит серед жінок всюди і усі роки суттєво більший за чоловіків. Крім того, в цілому по Україні для жінок характерним був інтенсивніший приріст за роками (на 6,2% та 11,3% за перший та другий періоди відповідно); показник у 2017 р. становив 59,2 на 100 тис. Для чоловіків зростання захворюваності було лише в другому періоді (на 5,6%) при зниженні в першому (на 5,6%); у 2017 р. показник дорівнював 24,3 проти 23,0 п’ять років поспіль. Тобто, як видно, захворюваність серед жінок практично у 2,5 рази перевищувала її серед чоловіків. У Західному регіоні вона була удвічі більшою; у 2017 р. рівень захворюваності жінок становив 48,3, чоловіків - 21,8 проти 41,9 та 22,0 відпо-відно у 2013 році. У п’яти областях регіону (Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській) ця різниця суттєво більша (від 2 до 6 разів), тоді як у Тернопільській та Чернівецькій практично відсутня. За таких умов захворюваність в регіоні формується за рахунок областей з найвищими рівнями серед обох статей, а саме Івано-Франківською, де показники серед жінок та чоловіків складали 57,1 та 27,0 відповідно; Львівською - 108,4 та 17,6; Тернопільською - 39,3 та 30,6; Чернівецькою - 42,5 та 44,7 відповідно.

Таким чином, отримані і представлені вище дані щодо характеру процесів захворюваності, поширеності хронічного циститу серед різних верств населення Західного регіону в аспекті загальноукраїнських, а також поглиблена інформація по семи областях регіону набувають особливого значення. Вони стають вагомим інструментом для прийняття відповідних цілеспрямованих заходів, спрямованих не лише на забезпечення хворих доступною, якісною медичною допомогою, але й проведення інформаційно-просвітницької, профілактичної роботи по упередженню виникнення хронічного простатиту та розвитку його ускладнень.

ВисновкИ

Conclusions

1. Виявлено, що Західний регіон стабільно посідає третє місце за кількістю зареєстрованих хворих на хронічний цистит в Україні при стійкому їх зменшенні, особливо за 2013- 2017 рр. (на 3,3% проти 0,8% за 2008-2012 рр.; за 10 років - на 8,7%) до 10 579 осіб у 2017 р., тоді як по країні приріст (на 3,6%) у першому періоді змінився спадом (на 3,7%) у другому до 65 239 хворих у 2017 році.

2. Простежено в регіоні достовірне зменшення за періодами чоловіків із хронічним циститом (2822±58,6 та 2264±47,6 відповідно; або на 9,4% та 3,0%) до 2265 у 2017 р. та жінок (9352±47,0 та 8400±31,0; р<0,05), при більшій у 3 рази їх кількості, до 8314 осіб. Регіональні особливості за статтю співпадають з характером змін у цілому по Україні.

3. Встановлені міжобласні відмінності в ре-гіоні проявилися достовірним збільшенням зареєстрованих хворих на хронічний цистит лише в Рівненській області, тоді як в шести інших спостерігалось зменшення (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Терно-пільська, Чернівецька); усі роки найбільше їх було у Львівській (34,3-36,5%) та Івано-Франківській (до 20%) областях. У кожній області на частку жінок припадало 62,2-87,1% за роками, вищими показники були у Львівській та Івано-Франківській областях.

4. Простежено, що динаміка рівнів поширеності (на 100 тис. відповідного нас.) хронічного циститу співпадає із такою за абсолютними величинами. При нижчих за середньоукраїнські величини, регіону притаманне їх зменшення (на 2,2% та 5,8% в перше та друге п’ятиріччя та на 8,7% за 10 років) до 135,0 у 2017 р., тоді як по Україні - зростання (на 4,6%, 3,4% та 0,4% відповідно до 187,5 у 2017 р.).

5. Виявлена особливість динаміки вперше виявлених випадків хронічного циститу полягала у більшому їх зростанні в 2013-2017 рр. в ре-гіоні (на 5,4%) за рахунок обох статей (на 11,6% та 5,4% серед жінок та чоловіків відповідно), по Україні (на 2,1%), лише серед жінок на 12,4%; у 2017 р. нараховувалось 2990 та 15 112 хворих у регіоні та Україні, жінок 2220 та 11 295 відпо-відно, чоловіків 770 та 3817 відповідно. Най-більше зареєстровано хворих у Львівській та Івано-Франківській областях із тенденцією до зростання в Івано-Франківській та Тернопільській та зменшенні в п’яти інших.

6. Виявлено, що зростання рівнів захворюваності (на 100 тис. відповідного нас.) в друге п’ятиріччя на 9,6% та 10,4% в Україні та регіоні відповідно (до 43,4 та 36,0 відповідно у 2017 р.) обумовлено приростом по країні як жінок (на 11,3%), так і чоловіків (на 5,6%), тоді як у регіоні лише за рахунок жінок (на 15,3%) при зменшенні чоловіків (на 0,9%). Міжобласні зміни проявилися достовірним зменшенням показників у чотирьох (Волинська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька) областях та тенденцією до їх зростання в інших. Ситуація в регіоні формується Львівською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями.

IнформацIя про конфлIкт IнтересIв

Conflict of interest

Автори рукопису свідомо засвідчують відсутність фактичного або потенційного конфлікту інтересів щодо результатів цієї роботи з фармацевтичними компаніями, виробниками біомедичних пристроїв, іншими організаціями, чиї продукти, послуги, фінансова підтримка можуть бути пов’язані з предметом наданих матеріалів або які спонсорували проведені дослідження.

ФIнансування

Funding

Приватна особа.