I.М. Антонян, I.В. Волчік, О.А. Омельченко

Використання клiтинних технологiй для корекцiї копулятивної поведiнки тварин в експериментi

Вступ. Демографічна ситуація в багатьох країнах світу свідчить про загрозливий стан ре-продуктивного здоров’я націй [6,11,2]. Підтверд-женням цьому стало виникнення наприкінці ХХ сторіччя нового діагнозу - віковий андрогенний дефіцит (ВАД), на який страждають чоло-віки віком від 30 років [4, 8]. Серед причин, які викликають цей стан, можуть бути фактори ендогенного та екзогенного походження, медичні та соціально-психологічні [7,15]. До основного патогномонічного симптому цього захворювання належать зниження власних можливостей до синтезу тестостерону та збільшення рівня сироваткового глобуліну [13]. Нормалізація рівня тестостерону в таких випадках можлива за рахунок медикаментозної, гормонозамісної терапії, але таке лікування має суттєві недоліки: необхідність постійного застосування препарату та регулярного контролю виникнення можливих онкологічних та гематологічних захворювань.

Вимоги до нових лікувальних технологій соціально значущих захворювань, до яких, безумовно, відноситься ВАД, базуються на поєднанні максимальної ефективності та мінімальної обтяжливості лікування [1,5]. Вищенаведеному відповідає застосування можливостей так званих «клітинних» технологій [3, 9]. У багатьох галузях медицини досить успішно застосовується регенеративний потенціал, яким володіють клітини строми кісткового мозку (КСКМ) [1, 12].

Мета експерименту. Дослідження ефективності застосування клітини строми кісткового мозку (КСКМ) на моделі ВАД у самців щурів, у тому числі, за показниками копулятивної поведінки.

Матеріали та методи дослідження. Експериментальна модель ВАД відтворювалась за допомогою токсину CdCl2, доза якого була підібрана нами раніше експериментальним шляхом [14,15]. У роботі досліджували 5 груп:

Перша група - інтактні тварини (ІГ).

Друга - група експериментальної патології (ЕП).

Третя, четверта та п’ята - групи тварин, яким однобічно інтратестикулярно вводили КСКМ у кількості 80 000, 100 000, 200 000 клітин відповідно.

Результати клітинної терапії у 3-, 4- та 5-й групах вивчали за показниками копулятивної поведінки тварин: кількість садок (КС), виконаних самцем до першої еякуляції; кількість інтромісій (садка, що закінчується інтроекцією пеніса у піхву, КІ), виконаних самцем до першої еякуляції; латентний період еякуляції (ЛПЕ) - період часу від першої інтромісії до першої еякуляції. Усі показники порівнювали з результатами ІГ та групи ЕП. За цими показниками розраховували копулятивну ефективність (КЕ) та міжкопулятивний інтервал (МКІ).

Культуру стовбурових клітин отримували згідно з розробленою методикою [16].

Результати та їх обговорення. На рис. 1-5 наведені результати, отримані при проведенні експерименту щодо оцінки копулятивної поведін-ки самців щурів після введення КСКМ у різних кількостях на моделі ВАД.

Результати, що представлені на рис. 1-5, свідчать, що після введення тваринам токсину, КС підвищилась у порівнянні з ІГ на 225,9%, КІ - на 52,3%, ЛПЕ - на 16,4%, КЕ знизилась на 22,2%, МКІ - на 20,5%.

Введення піддослідним тваринам КСКМ у кількості 80 000 (3-тя група) дало наступні результати: у порівнянні з ІГ КС була вище на 229,6%, КІ - на 50,0%, ЛПЕ - на 18,3%, КЕ виявилась менше на 22,9%, МКІ - на 18,7%. При порівнянні отриманих результатів з ЕП були отримані наступні результати: КС виявилась вище на 3,7%, КІ - нижче на 2,3%, ЛПЕ - вище на 1,9%, КЕ - нижче на 0,7% та МКІ - вище на 1,9%.

Оцінювання результатів, отриманих після введення піддослідним тваринам КСКМ у кількості 100 000 (4-та група) на тлі ураження токсином, призвело до таких результатів: у порівнянні з ІГ КС була більше на 237,0%, КІ - на 47,7%, ЛПЕ - на 17,1%, КЕ була нижче на 24,0%, МКІ - на 15,9%. Порівняння з ЕП показало, що КС - нижче на 11,1 %, КІ - нижче на 4,6%, ЛПЕ - більше на 0,8%, КЕ - нижче на 1,8%, МКІ - більше на 4,7%.

Після введення тваринам КСКМ у кількості 200 000 (5-та група) на тлі їх ураження CdCl2, у порівнянні з ІГ КС була більшою на 240,7%, КІ - на 47,7%, ЛПЕ - на 16,2%, КЕ та МКІ - меншими на 24,4 та 20,5%, відповідно. При порівнянні з ЕП було показано, що КС вище на 14,8%, КІ - нижче на 4,6 %, ЛПЕ - на 0,2%, КЕ - на 2,2% та МКІ - вище на 1,7%.

Висновки.

1. Введення піддослідним самцям щурів CdCl2 призводить до різкої зміни показників копулятивної поведінки щурів.

2. Однобічне інтратестикулярне введення КСКМ у різній кількості (80 000, 100 000 та 200 000) не призводить до суттєвих позитивних змін показників копулятивної поведінки тварин.

3. Зміни кількості та методу введення КСКМ, можливо, викличуть позитивну динаміку копулятивної поведінки щурів. Така робота була нами проведена та дійсно дала позитивні результати.