М.I. Бойко, Н.С. Радзіховська

Сексуальна дисфункцiя у хворих на розсiяний склероз

Вступ. Розсіяний склероз (РС) - одне з найпоширеніших захворювань нервової системи. Це хронічне, прогресуюче та нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи, що вражає переважно осіб молодого віку. Жінки хворіють вдвічі частіше, ніж чоловіки [5]. Однак в окремих країнах це співвідношення жінок до чоловіків становить 3:1 (Східна Азія), 2,6:1 (Америка). У світі станом на 2013 рік налічується близько 2,3 млн. хворих на РС. Поширеність зросла з 30 до 33 на 100 тис. населення. За даними Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України, у 2013 р. в Україні зареєстровано серед дорослого населення 20 674 хворих на РС, що становить 55,3 на 100 тис. населення. Щороку кількість хворих на РС збільшується в середньому на 1000-1200 осіб [4].

Серед неврологічних захворювань РС є основною причиною стійкої інвалідизації осіб молодого віку. Через 10 років від початку за-хворювання 50% хворих мають труднощі з виконанням професійних обов’язків [1]. Понад 60% хворих із РС протягом 20 років стають недієздатними внаслідок цього захворювання[4].

Згідно з результатами дослідження MSIF у 2013 р., клінічними проявами РС є чутливі (40%), зорові (30%), моторні (39%), когнітивні (10%), больові (15%), сексуальні (20%) порушення. Близько 30% хворих при дебюті РС відзначають втому, 24% - порушення балансу, майже 17% мають порушення сечовипускання [4].

Previnarie J., Kessler T.M., Ashtari F. at al., відмітили, що у чоловіків, хворих на РС, сексуальна дисфункція виникає у 50-90% випадків, у жінок - у 40-80% [6, 13, 17]. За даними інших авторів зниження СФ відмічали у 40-47% жінок [9].

Розлади сексуальної функції (СФ) проявляються у вигляді зниження бажання, збудження, порушення оргазму, а також у чолові- ків - порушенням еякуляторної функції, у жі-нок - появою болісних відчуттів (диспареунії) [9,13].

Розлади СФ можуть виникати при прямому ураженні ЦНС та статевих шляхів, наявності неврологічного дефіциту, під впливом емоційних та когнітивних змін, дії соціальних та культурних аспектів [2, 3, 7, 12, 13, 17, 18].

Previnarie J. at al. виявили, що при наявності вогнищ демієлінізації у спинному і/чи голов-ному мозку, розлади СФ у чоловіків проявлялись у вигляді порушення ерекції у 50-85% хворих, еякуляторних розладів - у 50%, дисфункції оргазму - у 50% та зниження бажання - у 39% [17]. Fode M. at al. відмітили, що наявність неврологічного дефіциту при РС викликає сексуальну дисфункцію у чоловіків у вигляді порушення еректильної функції у 73% хворих, еякуляторної функції - у 50% хворих та зниження лібідо - у 40% хворих [8]. Якщо у чоловіків час від часу виникає ерекція, то порушення СФ у них має психогенну етіологію [11].

РС накладає значний відбиток на якість життя пацієнтів, їхньої родини, а також призводить до значних економічних витрат. Уражаючи людей в молодому віці, негативно впливає на кар’єру, пошук партнера, народження дітей.

Дана проблема вивчається та досліджується в усьому світі. Донині питання діагностики та лікування сексуальної дисфункції у хворих на РС залишаються відкритими. Тому це питання потребує більш глибокого вивчення.

Мета дослідження: вивчити порушення СФ у хворих на РС.

Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 176 людей, із них 123 хворих на РС (63 жінки та 60 чоловіків) віком від 19 до 46 років та 53 здорових (26 чоловіків та 27 жінок), віком від 19 до 43 років, а також були опитані сексуальні партнери хворих жінок. Середній вік хворих становив 32,9 ± 6,6 року. У хворих жінок середній вік - 33,2± 6,5 року, у чоловіків - 32,7 ± 6,8 року. Середній вік здорових досліджуваних становив 28,5 ± 8,8 року. У здорових жінок середній вік - 27,9 ± 9,2 року, у чоловіків - 29,1 ± 8,5 року. Хворі проходили лікування в центрі РС Київської міської клінічної лікарні № 4, мали ремітуюче-рецидивуючий тип перебігу РС. Середня тривалість хвороби становила у всіх хворих 5,8 ± 4,6 року. Чолові-ки мали тривалість хвороби 5,2 ± 4,4 року, жін-ки - 6,4 ± 4,8 року.

Усім хворим та здоровим проведено ретельне клініко-неврологічне обстеження з оцін-кою неврологічного дефіциту за загальною шкалою інвалідизації Expanded Disability StatusScale (EDSS). Шкала EDSS відображає ураження нервової системи за 8 функціональними системами: зорова функція, функція черепних нервів, ураження пірамідної системи, координаторні розлади, порушення чутливості, порушення функції тазових органів, церебральні функції (пам’ять, концентрація, увага, настрій), здатність до пересування. Кожну з функціональних систем оцінювали у балах і розраховували загальний ступінь інвалідизації [14].

Хворим проведено анонімне тестування за допомогою опитувальників для визначення стану СФ (MFSQ, IIEF,SEAR).

Для оцінки СФ у жінок застосовували опитувальник жіночої сексуальності Мс Соу Female Sexuality Questionnaire (MFSQ). За допомогою цього опитувальника виявляли порушення сексуального бажання, збудження, вагінальної любрикації, оргазму, відношення із сексуальним партнером. Підрахунки проводились за п’ятибальною шкалою, де п’ять балів відповідало незміненій функції, один - максимально вираженим змінам. Результати інтерпретували так: найвищий сумарний бал відповідав нормальній СФ, найнижчий - вираженим змінам [15].

Для оцінки СФ у чоловіків використовували міжнародний індекс еректильної функції International Index of Erectile Function (IIEF). За опитувальником визначали рівень еректильної функції, функції оргазму, сексуального бажання, задоволення від статевого акту, загальне задоволення від сексуальних стосунків. Результати оці-нювали аналогічно, як у попередньому опитувальнику [16].

У хворих обох статей проводилось анонімне анкетування за допомогою опитувальника Self-Esteemand Relationship Questionnaire (SEAR), який показував рівень стосунків між партнерами. Опитувальник оцінює сексуальне задоволення у відношеннях, почуття власної гідності, загальне задоволення від відносин. Оцін-ка проводилась за чотирибальною шкалою, де чотири бали відповідали відсутності змін у стосунках, а один - вираженим змінам [10]. Для дослідження якості сексуальних стосунків між партнерами, ми опитали хворих чоловіків та партнерів хворих жінок. Отримані дані оброблялись за допомогою непараметричних методів - дисперсійного аналізу ANOVA, а також використали методику ROC-аналізу з розрахунком параметрів чутливості і специфічності для окремих вікових груп (оцінювали за параметрами ROC - кривої та коефіцієнтом AUC).

Результати та їх обговорення. У хворих за неврологічним обстеженням домінувала загальновогнищева симптоматика. Середній бал за шкалою EDSS у пацієнтів становив 3,0 ± 1,2 бала (від 1,0 до 6,5 бала). У хворих чоловіків - 3,0 ± 1,0 бала, у хворих жінок - 2,9 ± 1,3 бала. У когорті здорових оцінка за шкалою EDSS становила 0 бала.

Порушення СФ виявлено у 74,8% обстежених хворих, у 37 (61,7%) чоловіків та 55 (87,3%) жінок, що проявлялись у вигляді зниження бажання, збудження, порушення оргазму. Зниження якості стосунків між сексуальними партнерами відмічалось у 35,7% хворих, із них у 20 (31,7%) жінок та 22 (36,7%) чоловіків, хворих на РС. У когорті здорових чоловіків виявлено 13(50%) чоловіків без порушень СФ та 13 (50%) чоловіків із порушеннями СФ, що проявлялись у вигляді зниження бажання, ерекції, задоволення від статевого акту, загального задоволення від сексуальних відношень. У здорових жінок 9 (33,3%) не мали порушень СФ, 18 (66,6%) мали сексуальні розлади, що проявлялись у вигляді зниження сексуального бажання, задоволення, порушення оргазму та зниження якості відношень із сексуальним партнером.

Для розподілу на групи за віком ми взяли до уваги класифікацію, яка прийнята на Міжнародному симпозіумі з вікової періодизації у Москві (1965 рік), де до першого вікового пе-ріоду увійшли чоловіки та жінки віком до 35 років, а до другого - 36 і більше років.

Для більш точного розподілу хворих за віком, провели порівняння між собою когорти хворих та здорових людей. Досліджували вікові групи до 30 років та з 31 і більше років до 32 років та 33 і більше років, до 35 років та 36 і більше років. У вікових групах до 30 років та з 31 і більше років до 32 років та 33 і більше років достовірних змін не виявлено.

При порівнянні вікових груп у здорових досліджуваних погіршення СФ не виявлено.

За результатами оцінки у групі до 35 років та 36 і більше років було відмічено погіршення СФ у хворих по відношенню до здорових. Виявлено погіршення СФ у хворих чоловіків по відношенню до здорових досліджуваних та статистично значиме зниження еректильної функції, оргазму, загального задоволення від статевого акту у хворих чоловіків після 36 років (рис. 1).

У жінок відмічено погіршення СФ у когорті хворих по усіх показниках, та статистично значуще зниження сексуального бажання, оргазму, погіршення якості відносин з партнером у порівнянні зі здоровими до 35 років (рис. 2).

Також нами оцінена прогностична значимість віку для частоти виявлення порушень сексуальної функції у хворих на РС. Для реалізації даного завдання ми використали методику ROC-аналізу з розрахунком параметрів чутливості і специфічності для окремих вікових груп. Результативним критерієм стало виявлення зниження СФ за кожним досліджуваним показником. Прогностично значимим віковим періодом для зростання частоти зміни СФ є така вікова межа, що характеризується оптимальним балансом чутливості і специфічності (максимальна прогностична точність оцінки) для оцінки відхилень досліджуваних функцій від норми. Адекватність моделей оцінювали за параметрами ROC-кривої та коефіцієнтом AUC.

Результати проведеного аналізу з оцінкою адекватності моделей (згідно з коефіцієнтом AUC) і визначенням порогових рівнів віку, що асоціюються із зниженням досліджуваних показників СФ, наведено нижче в табл. 1.

Отже, враховуючи результати вищенаведених підрахунків, вікову межу встановлено > 35 років.

За результатами основного дослідження СФ у хворих чоловіків у віковій групі до 35 років та 36 і більше років відмічено достовірне погіршення еректильної функції, а також зниження СФ за іншими показниками, що не мало статистичної значимості в обох вікових групах (рис. 3).

Порівнюючи якість відношення в сексуальних стосунках партнерів, ми виявили їх зміну в бік погіршення з віком, але дані не були статистично значущими (рис. 4).

За результатами дослідження виявлено достовірне зниження сексуального бажання після 36 років. Решта показників також знижувались, але не мали статистичної значимості (рис. 5).

За результатами анкетування партнерів хворих жінок відмічено погіршення якості стосунків між партнерами з віком, але дані не мали статистичної значимості (рис. 6).

Таким чином, враховуючи той фактор, що хворіють на РС люди молодого віку, коли показники СФ фізіологічно утримуються в рамках норми, відмічено загальну тенденцію до її зниження, що на перший погляд залежить від віку, але швидше за все залежить від тривалості основного захворювання. Ми бачимо, що погіршення СФ може бути пов’язане з органічним ураженням ЦНС, але в той же час може бути пов’язане з порушенням партнерських стосунків у хворих на РС у подальшому з їх розривом, що призводить до зниження СФ.

Висновки

1. У чоловіків, хворих на РС, виявлено достовірне зниження еректильної функції та статистично незначуще зниження решти показників СФ з віком.

2. У хворих жінок виявлено достовірне зниження сексуального бажання та погіршення СФ у цілому за усіма показниками після 36 років.

3. Відмічено погіршення якості міжособис-тісних стосунків у чоловіків та жінок після 36 років.

4. Погіршення СФ у хворих на РС залежить від ряду чинників, а саме неврологічного дефіциту, тривалості хвороби, віку, погіршення якості сексуальних стосунків партнерів через захворювання.