В.П. Стусь, Ю.М. Поліон, М.Ю. Поліон

Досвід лікування вікового андрогенного дефіциту у чоловіків

Вступ. За останнє століття у світі змінилась демографічна ситуація в бік збільшення частки чоловіків, старших 65 років, у 7 разів, а старших 81 року - у 31 раз. Старіння людини асоційовано зі зниженням репродуктивної функції організму, зниженням рівня тестостерону. У вітчизняній літературі цей стан іменується як віковий андрогенний дефіцит, в англомовній - Late On-set Hypogonadism. За даними різних авторів частота клінічно вираженого вікового андрогенного дефіциту у чоловіків, старших 30 років, варіює від 7% до 30% [1]. За даними В.М. Попкова віковий андрогенний дефіцит зареєстровано у 16% віком до 40 років, у 28,2% при досягненні 40-60 років і у 42,1% чоловіків, старших 60 років [2]. Серед хронічних захворювань, які сприяють раннім появам андрогенного дефіциту, основними є цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, гіперхолестеринемія [1]. На розвиток вікового дефіциту тестостерону також серйозно впливають неправильне харчування, зловживання алкоголем, паління, гіподинамія, захворювання перед-міхурової залози, яєчок, головного мозку, печінки [3]. Наукові роботи співробітників кафедри урології, оперативної хірургії та топографічної анатомії ДЗ «ДМА МОЗ України» вказують на негативний вплив факторів навколишнього середовища на репродуктивну функцію чоловіків Придніпров’я - регіону з розвинутою промисловістю [4, 5]. Багато хімічних сполук і радіація мають тератогенну, сенсибілізуючу, мутагенну дію та стимулюють пухлиноутворення. У дорослих найчутливішими є статеві органи. А це сприяє виникненню андрогенного дефіциту та сексуальних розладів [4, 5, 9, 10]. Рівень тестостерону залежить від сезону року: влітку - найнижчий, восени - найвищий; від часу доби - вранці рівень найвищий. У процесі старіння добові коливання рівня тестостерону нівелюються. При вживанні високобілкової та жирної їжі знижується вміст секс-стероїдзв’язуючого глобуліну, при вегетаріанській - підвищується. Надмірне фізичне навантаження знижує рівень тестостерону, так само як і стрес. Сексуальна активність та помірні фізичні навантаження, навпаки, підвищують [6]. Андрогенний дефіцит у чоловіків може протікати під різними клінічними «масками». Це, безумовно, пов’язано з високою частотою захворювань, що призводять до зниження секреції тестостерону. Перш за все, мова йде про метаболічний синдром (поєднання абдомінального ожиріння, інсулінорезистентності, гіперглікемії, дисліпідемії, артеріальної гіпертензії, порушення системи гомеостазу та хронічного субклінічного запалення). Серед чоловіків із метаболічним синдромом спостерігається висока частота ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. Це пов’язано, насамперед, з тим, що синтез основного універсального вазодилататора - оксиду азота - можливий тільки при нормальному андрогенному забезпеченні судинного ендотелію та нервових закінчень, де і відбувається його синтез [7].

Гіпогонадизм у чоловіків із метаболічним синдромом може бути наслідком хронічного сис-темного запалення в репродуктивній системі (ліпотоксичність жирової тканини) [7].

Збільшена жирова маса як компонент метаболічного синдрому може сприяти формуванню гіпогонадизму через ароматазну активність. Саме чоловіки з метаболічним синдромом мають тенденції до абдомінального ожиріння, підвищення ароматазної активності, що веде до низького рівня тестостерону та високого рівня естрадіолу крові. Будь-яке хронічне соматичне захворювання негативно впливає на секрецію тестостерону. А це призводить до прискорення андрогенного дефіциту, і у зв’язку з цим поширеність андрогенного дефіциту при хронічних соматичних хворобах вкрай висока (табл. 1) [8].

Незалежно від віку при настанні андрогенного дефіциту основним клінічним симптомом є порушення статевої функції: зниження лібідо, еректильна дисфункція, погіршення ранкових ерекцій. При цьому зниження лібідо є самим першим проявом вікового гіпогонадизму [1]. Значною мірою це негативно впливає на працездатність, якість життя, сприяє розлученням. Віковий гіпогонадизм фактично є причиною тяжких соматичних захворювань. І, як результат, призводить до значних економічних втрат. Таким чином, важливість вирішення цієї проблеми очевидна.

За даними MMAS (Масачутеське дослідження старіння чоловіків) зниження секреції загального тестостерону починається з 30 років на 2,8% на рік, а вільного - на 2,5% на рік [6]. Швидкість цього процесу залежить не від одного, а багатьох факторів. Одним з них є генетична схильність: у чоловіків з меншим числом CAG-повторів у гені рецептора до андрогенів відбувається більш швидке зниження рівня тестостерону з віком [7].

Патогенетичним лікуванням андрогенного дефіциту є лікування, спрямоване на підвищення вмісту андрогенів у сироватці крові. Виділяють два основні підходи до патогенетичної терапії: проведення замісної терапії екзогенними андрогенами (при первинному і вторинному гіпогонадизмі) і проведення стимулюючої терапії хоріонічним гонадотропіном, що викликає синтез ендогенного тестостерону (при вторинному гіпогонадизмі). Ці методи лікування за-стосовуються виключно за чіткими показами, мають деякі протипоказання, ускладнення та побічні явища.

Нині продовжується пошук оптимального препарату для профілактики і лікування андрогенного дефіциту та для покращення статевої функції, препарату без протипоказань, з мінімальними побічними діями. Наприклад, препарати, що сприяють зниженню концентрації глобуліну, який зв’язує статеві стероїди [1]. Або фітокомплекс стимулючої дії на викид лютеїні-зуючого гормону (ЛГ) та для активації гіпофі-зу [3]. Ми поставили за мету дослідити, на- скільки лікувальний засіб Трибустим відповідає цим вимогам, наскільки висока його ефективність у профілактиці та лікуванні вікового андрогенного дефіциту.

Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження і лікування 30 хворих з проявами андрогенного дефіциту та еректильною дисфункцією, без ознак запального процесу. Всім пацієнтам у комплексному лікуванні призначався препарат Трибустим виробництва «Новалік-Фарм» по 350 мг двічі на день протягом двох місяців, після чого проводилось контрольне обстеження і тестування. Одна капсула Трибустиму містить екстракт трави якірців сланких - 140 мг, екстракт листя даміани - 60 мг. Допоміжні речовини: двоокис кремнію аморфний, магнію стеарат, мікрокристалічна целюлоза, лактоза.

Екстракт трави якірців сланких обумовлює посилення секреції тестостерону, статевого потягу, покращення вироблення сперми та ерекції, сприяє розвитку м’язової маси та загальному оздоровленню організму. Біологічно активні речовини якірців сланких посилюють реакції імунітету та позитивно впливають на обмін ліпідів - знижують рівень холестерину у крові. Речовини екстракту листя даміани мають збуджуючу, тонізуючу дію, посилюють лібідо. Сприяють приливу крові до органів малого тазу, стимулюють діяльність нервових вузлів спинного мозку та вивільнення статевих гормонів, посилюють метаболізм та інтенсивне спалювання жирів, покращують психоемоційний стан та статевий потяг.

Хворі були розподілені на чотири групи за віком: перша група - 30-40 років, друга - 40-50 років, третя - 50-60 та четверта група - 60-70 років. Діагностичний алгоритм обстеження хворих був таким: збір скарг, анамнезу, об’єк-тивних даних, ультразвукове дослідження пе- редміхурової залози і органів калитки, лабораторні дослідження (загальні аналізи крові і сечі, біохімічний аналіз крові, бактеріоскопічні та бактеріологічні дослідження сперми і зскрібків із уретри, гормональні дослідження крові), анкетування хворих до і після лікування: міжнародний індекс еректильної функції, тест на наявність андропаузи, тест на наявність кризи середнього віку, анкета-опитувальник хворого з еректильною імпотенцією. У хворих, старших 50 років, визначали рівень PSA.

Результати та їх обговорення. Обстежено 30 пацієнтів віком від 35 до 63 років зі скаргами на зниження статевого потягу та погіршення адекватних ерекцій. Усі пацієнти раніше не звертались до урологів (сексопатологів) зі скаргами на погіршення сексуальної функції для обстеження і лікування. Загальні аналізи крові та сечі, включаючи тест на глюкозу, у всіх пацієнтів були в межах норми, а PSA < 4 нг/мл. Ультразвукове обстеження виявило ознаки перенесеного раніше запалення сечостатевих органів у неактивній фазі у 88% пацієнтів, і вони не потребували протизапального лікування. 12% пацієнтів одержували протизапальну, антибактеріальну, фізіотерапію до початку терапії Трибустимом.

При ультразвуковому обстеженні перед-міхурової залози об’єм її у першій групі становив 26,50± 2,14 см3, у другій - 34,1±2,01 см3, у третій - 43,1±4,29 см3 та 52,3±7,11 см3 у четвертій. Об’єм яєчок у хворих першої групи склав 16,3±0,88 см3, у другої - 16,1±1,01 см3, у третьої - 15,51±1,49 см3 та 14,3±1,62 см3 - у четвертій. Таким чином, з віком об’єм передміхурової залози мав тенденцію до збільшення, а об’єм яєчок, навпаки, зменшувався, що може вказувати на зниження їх функції. Через 2 місяці лікування при ультразвуковому дослідженні не було виявлено достовірних змін у розмірах передміхурової залози та яєчок у всіх групах пацієнтів.

Анкетування на наявність андропаузи у хворих до лікування виявило підвищення рівня балів у 2-й, 3-й та 4-й групах, у середньому він складав 30,1±1,18. Після лікування анкетування виявило зниження кількості балів у середньому до 23,1±0,9 (p<0,001). Тест на наявність кризи середнього віку показав вірогідність у 2-й та 3-й групах пацієнтів та високу вірогідність у 4-й групі, і в середньому - 22,60±1,28 бала. Після лікування за даними анкетування кількість балів знизилась у середньому до 18,4±1,30 (p<0,001).

При анкетуванні за опитувальником МІЕФ відмічено легкий ступінь еректильної дисфункції (ЕД) у 1-й групі та середній ступінь ЕД у 2- 4-й групах, у середньому складала 17,7±0,93 бала. Після лікування кількість балів підвищилась у всіх групах до 25,00±0,33 у середньому (p < 0,001). Анкетування за опитувальником МІЕФ, який характеризує лібідо, до лікування визначило нормальний показник у 1-й групі, помірну дисфункцію у 2-й та виражену дисфункцію у 3-й та 4-й групах, у середньому становило 4,47±0,30 бала. Після лікування показники підвищились у середньому до 6,07± 0,36 бала (p<0,001) (табл. 2).

Показники ЛГ в усіх групах хворих до лікування були у межах норми, у середньому становили 13,80±0,29 МО/л, після лікування середній рівень ЛГ підвищився до 15,87±0,28 МО/л (p < 0,001).

Рівень ФСГ також був у межах норми в усіх вікових групах, до лікування у середньому становив 14,14±1,09 МО/л та підвищився до 15,86±1,33 МО/л після лікування (p < 0,001).

Вміст естрадіолу в 1-й, 2-й та 3-й групах був у межах норми до та після лікування, а у 4-й групі вище норми, як до лікування, так і після. Середній показник естрадіолу до лікування становив 44,22±6,61 нг/мл, після лікування - 41,88±9,28 нг/мл (p<0,005).

Рівень тестостерону становив у середньому 13,54±5,11 нмоль/л до лікування, а після лікування підвищився до 16,19±7,49 нмоль/л (p < 0,001). Необхідно зазначити, що в 3-й та 4-й вікових групах рівень тестостерону був нижче 12 нмоль/л.

Вміст пролактину становив 342,98± 60,41 мМО/л до та 340,18±60,32 мМО/л після лікування (р < 0,1), у жодній з вікових груп він не був підвищений.

Рівень прогестерону у 1-й, 2-й та 3-й групах не був підвищений ані до, ані після лікування. У 4-й віковій групі він був вище норми, а після лікування на рівні верхньої межі норми. У середньому до лікування він становив 2,82± 0,43 нмоль/л, а після - 2,60±,047 нмоль/л (p < 0,001) (табл. 3).

Виявлена кореляція гормональних порушень з даними анкетування пацієнтів з андрогенним дефіцитом.

За весь час лікування побічних ефектів застосування Трибустиму у пацієнтів не виявлено. Переважна більшість пролікованих пацієнтів (79,9%) відмітили покращення самопочуття, покращення адекватних ерекцій, праце-здатності підвищення настрою та лібідо.

Отже, андрогенний дефіцит виявляється у чоловіків зі скаргами на погіршення статевої функції та без них, у різних вікових категоріях. Тому важливо звернути увагу лікарів загальної практики, урологів та спеціалістів інших спе-ціальностей на важливість діагностики доклініч-ного андрогенного дефіциту та своєчасної корекції цього стану. Це дозволить запобігти та покращити перебіг і прогноз захворювань, які впливають на тривалість та якість життя чоловіків.

Висновки

1. Результати проведеного дослідження свідчать, що застосування нового рослинного засобу Трибустиму пацієнтами з еректильною дисфукцією та андрогенним дефіцитом ефективно сприяє покращенню статевої функції чоловіків, що підтверджено достовірним покращенням результатів тестів на наявність андропаузи та кризи середнього віку, а також поліпшенням показників тесту МІЕФ з еректильної дисфункції та лібідо.

2. Позитивний вплив Трибустиму на статеву функцію чоловіків підтверджений також за результатами біохімічних досліджень гормонального фону пацієнтів. Так, встановлено, що застосування Трибустиму сприяє достовірному підвищенню рівня тестостерону, одночасно з підвищенням середнього рівня ЛГ та ФСГ.

3. Трибустим добре переноситься, побічних ефектів при його застосуванні не було.