В.В. Дутов, Д.В. Попов, А.А. Румянцев, Л.М. Колобова, Д.В. Романов, А.Б. Соболевський
З травня 2010 по жовтень 2011 року на базі урологічних відділень ДУ МОНДКІ ім. М.Ф. Володимирського й МУ «МКЛ м. Жуковський» проведено порівняльне проспективне плацебонеконтрольоване нерандомізоване дослідження, яке включало 68 пацієнтів з поодинокими діагностованими конкрементами різних відділів сечоводу. Консервативна терапія проводилась з використанням двох схем лікування: основної і контрольної. Основна схема включала призначення стандартної терапії - спазмолітиків й анальгетиків (дротаверин 40мг х 3 рази на добу), а також додаткове призначення «Проліт-Септо» у дозуванні 2 капсули тричі на добу. Контрольна схема включала призначення тільки спазмолітиків й анальгетиків (дротаверин 40мг х 3 рази на добу). Загальна ймовірність відходження конкрементів, локалізованих в дистальній частині сечоводу, була достовірно вище в групі пацієнтів, які отримували «Проліт-Септо», в порівнянні з групою пацієнтів, які отримували лише стандартну терапію (85% проти 66%, відповідно; р =0,02). Загальна вірогідність міграції проксимальних конкрементів в дистальний відділ сечоводу на фоні використання основної схеми лікування склала 52% проти 32% - в контрольній (р =0,17). Як однофакторний, так і багатофакторний аналіз моделі пропорційних ризиків продемонстрував, що включення у терапію препарату «Проліт-Септо» призводило до збільшення ризику відходження конкременту з дистального відділу сечоводу. Характер застосованої терапії прямо впливав на ризик відходження конкрементів, підвищуючи вірогідність раннього настання цієї події. Включення у схему лікування препарату збільшувало вірогідність відходження конкременту в 4,11 рази.