В.П. Стусь

Комплексна пектинопрофілактика для запобігання накопичення ксенобіотиків у мешканців техногенно забруднених територій

Серед медико-біологічних заходів ключо­вими є підвищення резистентності організму шляхом впровадження здорового способу життя і боротьба з факторами ризику для здоров’я, що є обов’язком громадян у галузі охорони здоров’я.

Лікарський контроль і диспансерний нагляд із виокремленням критичних груп населення радіоактивно забруднених територій повинен здійснюватися на підставі адаптаційної концепції біологічних реакцій, яка розглядає адаптацію як функцію імунної, нервової та ендокринної систем [9]. У зв’язку з цим, аналіз динаміки стану здоров’я населення в умовах на­слідків постійного радіаційного забруднення навколишнього середовища повинен бути сфоку­сований на імунній, нервовій, ендокринній та урологічній захворюваності. Слід підкреслити, що у формуванні радіаційно залежних реакцій найбільш агресивними є такі фактори довкілля, як ВМ (Cd, Pb, Mn), пестициди, вуглеводні [4,6,16].

В основу профілактики повинна бути по­кладена фармако-дієтична корекція харчування, особливо критичних груп населення [2, 5, 10, 11, 15]. Вважаючи, що з харчовим раціоном до організму може надходити до 90% добової кількості нітратів, пестицидів, радіонуклідів, ВМ, важко переоцінити значення чинника харчу­вання населення в умовах промислового та радіаційного забруднення [1,12].

За результатами біомоніторингу ВМ та радіонуклідів в організмі мешканців техногенно забруднених міст Дніпропетровської області об­ґрунтовано доцільність проведення пектинопро­філактики для запобігання накопичення ксено­біотиків при застосуванні натуральної пасти з кавунів [13].

Мета роботи - розробка засобів профілак­тики накопичення ксенобіотиків в організмі мешканців техногенно забруднених міст.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Нами вивчені біопрофілактичні та реабілі­таційні властивості натуральної пасти з кавунів (виробник - ВНКДТІ плодпром ВНО «Нектар», м.Кишинів, Молдова) у 23 ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які мешкають у м.Дніпропетровську. У дослідженні пацієнтів основної та контрольної груп застосований метод клінічного спостере­ження, оцінювалися дані загального аналізу крові, сечі, вмісту сечовини, залишкового азоту, креатиніну, білірубіну, білка, електролітів крові. В осіб основної групи визначалися концентрації свинцю, кадмію, міді, цинку, хрому, нікелю та заліза у крові та сечі до і після застосування натуральної пасти з кавунів за допомогою атом­но-абсорбційної спектрометрії. Вивчення лі­кувальної дії натуральної пасти з кавунів прово­дилося на фоні відповідного медикаментозного лікування та дієти. Особи контрольної групи (20 чоловік) отримували аналогічне лікування та дієту, але без пасти. Ліквідатори отримували пасту в кількості 100-200г (по 25-50г 4 рази на день між прийомами їжі) протягом 2 місяців курсами по 1-2 тижні з перервами по 10 днів.

Аналіз даних проводився з урахуванням особливостей отриманих у дослідженні резуль­татів: розміру вибірки та типу розподілу даних, характеру дисперсій. Для кожної вибірки розра­ховано середнє значення ознаки у вибірці (M) та стандартне відхилення (s), оцінка приводиться у вигляді M±s. Оцінка достовірності відмінностей між двома групами виконувалась за допомогою стандартного t-тесту Стьюдента і непарамет­ричного критерію Колмогорова-Смірнова. У всіх випадках відмінність вважалася статистично значущою для рівня значущості p<0,05. Аналіз проводився в пакеті програм STATISTICA версії 8.0 Trial для операційної системи Windows XP НЕ (ліцензія № 76455-ОЕМ-0011903-00577).

РЕЗУЛЬТАТИ ТАЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка даних загального аналізу крові в основній групі до і після вживання натуральної пасти з кавунів, а також контрольної групи, не виявила достовірних розходжень (Табл.1). А за даними біохімічного обстеження крові в основ­ній групі через 2 місяці після вживаннянатураль­ної пасти з кавунів виявлено зниження (p<0,05) вмісту загального білірубіну з 16,12±5,79 до 14,36±4,61ммоль/л. За цей же період часу білок загальний зріс з 71,33±5,75 до 78,0±7,79г/л, у той час як у контрольній групі він становив 69,0±7,07г/л. Вміст холестерину у крові обсте­жених основної групи також знизився із 6,16±1,74 до 5,82±1,80ммоль/л.

Добовий діурез в обстежених основної групи підвищився (p<0,05) з 1,30±0,30 до 1,65±0,33 л при незмінному у контрольній групі. Характерним було також зниження вмісту кре­атиніну з 0,09±0,04 до 0,06±0,01ммоль/л, сечо­вини - з 5,02±1,45 до 4,67±1,03ммоль/л, азоту сечовини - з 10,68±3,34 до 9,69±2,44ммоль/л, залишкового азоту - з 18,56±3,67 до 17,00 ± 2,53ммоль/л.

Відбулася стабілізація електролітного ба­лансу крові після вживання натуральної пасти з кавунів: кальцію - з 2,62±0,26 до 2,37±0,24 (р<0,01), хлору - з 99,95±4,55 до 98,50±2,89, калію - з 4,68±0,33 до 4,45±0,06 (р<0,01), натрію - з 137,25±5,12 до 137,00±1,15ммоль/л.

Наявність вітамінів, пектинів та інших речовин у натуральній пасті із кавунів дозволила з успіхом використати її у харчовому раціоні ліквідаторів, які мешкають в інтенсивному про­мисловому регіоні. Спостереження показали, що в усіх випадках використання пасти із кавунів відзначено позитивний ефект, який проявлявся у підвищенні добового діурезу (р<0,001) в порів­нянні із контрольною групою, зниженні азотемії, стабілізації електролітного балансу крові, який проявився у достовірному (р<0,01) зниженні вмісту кальцію та калію. Побічних реакцій та негативного впливу на стан здоров’я пацієнтів не відзначено, більш того, відбувся позитивний вплив: поліпшення апетиту, загального стану, нормалізація сну, сечовиділення.

При цьому виявлено збільшення вмісту біотичних мікроелементів: достовірне (р<0,001) збільшення у крові вмісту заліза (з 260,16±69,16 до 371,89±117,64мкг/мл), міді (з 1,02±0,68 до 1,42±0,69мкг/мл) та цинку (з 5,33±1,72 до 5,94±1,52мкг/мл) (Табл.2).

У той же час виявлено зниження абіо­тичних ВМ. Кількість Mn у крові обстежених основної групи до вживання пектинів коливалася від 0,08 до 1,19 і в середньому становила 0,38±0,34мкг/мл. Кількість його після пектино­профілактики знизилася, знаходячись у межах від 0,06 до 0,69 і в середньому дорівнюючи 0,28±0,21мкг/мл.

Вихідний рівень вмісту Ni у крові обсте­жених основної групи коливався від 0,15 до 2,94 і в середньому становив 0,93±0,87мкг/мл. Після пектинопрофілактики рівень його коливався в межах від 0,12 до 2,28 і в середньому становив 0,75±0,68мкг/мл.

Концентрація свинцю у крові до вживання пектинів коливалася від 0,1 до 0,83 і в се­редньому становила 0,54±0,22мкг/мл, тобто пе­ревищувала нормальні значення 0,05-0,2 мкг/мл [7]. Після вживання натуральної пасти з кавунів вміст його достовірно (р<0,01) знизився і ко­ливався в межах від 0,07 до 0,63, що в се­редньому становило 0,37±0,21мкг/мл.

Вміст кадмію у крові обстежених до прийому пектинів коливався від 0,037 до 0,260 і в середньому становив 0,12±0,07мкг/мл. Через 2 місяці після проведеного курсу вміст кадмію у крові достовірно (р<0,01) знизився, коливався від 0,020 до 0,165 і в середньому становив 0,08±0,04мкг/мл.

Концентрація заліза у сечі обстежених пе­ред застосуванням пасти коливалась від 2,77 до 14,17 і в середньому становила 8,19±2,80мкг/мл (Табл.3), а після курсу, коливаючись від 2,71 до 13,57, в середньому становила 6,74±2,81мкг/мл. Такі зміни були синхронними збільшенню кон­центрації заліза у крові обстежених.

Вміст Mn у сечі обстежених до профі­лактичного курсу коливався від 0,09 до 0,98 ів середньому становив 0,20±0,25мкг/мл. Після вживання натуральної пасти з кавунів у сечі він збільшився, коливаючись від 0,14 до 1,23, ів середньому дорівнював 0,26±0,31мкг/мл.

Концентрація міді у сечі обстежених до пектинопрофілактики коливалась від 0,09 до 0,98 і в середньому становила 0,33±0,22мкг/мл. Після курсу концентрація міді у сечі ліквідаторів була в межах від 0,05 до 0,54, що в середньому ста­новило 0,24±0,16мкг/мл. Зменшення елімінації міді відповідало збільшенню концентрації її у крові.

Цинк у сечі обстежених на початку курсу пектинопрофілактики визначався в середній концентрації 0,94±0,66мкг/мл. Концентрація його після застосування пасти коливалася від 0,48 до 2,56 і в середньому становила 0,80±0,57 мкг/мл. Зменшення виведення цин­ку із організму відповідало збільшеному вміс­ту його у крові обстежених.

Вміст нікелю у сечі ліквідаторів до курсу пектинопрофілактики коливався від 0,12 до 0,83 і в середньому становив 0,40 ± 0,23мкг/мл. Після вживання натуральної пасти з кавунів вміст його у сечі збільшився, знаходячись у межах від 0,18 до 0,87, і в середньому становив 0,47 ±

0,23 мкг/мл.

Концентрація свинцю у сечі обстежених до застосування натуральної пасти з кавунів коливалася від 0,015 до 0,640 і в середньому становила 0,41±0,29мкг/мл. Після профілактич­ного курсу його рівень у сечі достовірно (р<0,05) збільшився, коливався в межах від 0,026 до 0,890 і у середньому становив 0,59±0,31мкг/мл.

Вміст кадмію у сечі ліквідаторів до вжи­вання натуральної пасти з кавунів коливався в межах від 0,012 до 0,090 і в середньому становив 0,06±0,03 мкг/мл. Після проведеної пектинопро­філактики його концентрація у сечі достовірно (р<0,05) збільшилася. Коливалась вона в межах від 0,016 до 0,126 і в середньому дорівнювала 0,08±0,04мкг/мл.

Таким чином, натуральна паста з кавунів позитивно впливає на організм осіб, які під­лягають сумісному впливу малих доз радіації та різноманітних токсикантів інтенсивної промис­лової зони. Завдяки багатому вмісту вітамінів, мікроелементів, рослинних волокон відбувається збільшення вмісту біотичних мікроелементів, із організму виводяться ВМ і радіонукліди. Отри­мані результати узгоджуються з даними інших авторів щодо ефективності металопротекторної дії пектинових ентеросорбентів [3,8,14,17].

ВИСНОВКИ

1. Застосування натуральної пасти з кавунів сприяє достовірному (р<0,001) підвищенню добового діурезу, зниженню азотемії та стабілізації електролітного балансу крові: кальцію - з 2,62 ± 0,26 до 2,37 ± 0,24 (р<0,01), хлору - з 99,95 ± 4,55 до 98,50 ± 2,89, калію - з 4,68 ± 0,33 до 4,45 ± 0,06 (р<0,01), натрію - з 137,25±5,12 до 137,00±1,15ммоль/л.

2. Вживання пектинів натуральної пасти з кавунів сприяє збільшенню вмісту у крові біотичних мікроелементів: заліза (р<0,001), міді та цинку.

3. Застосування натуральної пасти з кавунів сприяє збільшенню елімінації із організму свинцю (р<0,05) і кадмію (р<0,05) та зниженню вмісту ВМ у крові: мангану, нікелю, свинцю (р<0,01) та кадмію (р<0,01).