Р.М. Молчанов, А.Ф. Скрипник

Вплив інфекції сечових шляхів на якість цитологічної діагностики пухлин сечового міхура

Цитологічне дослідження сечі (ЦДС) є високоспецифічним методом діагностики пухлин сечового міхура (ПСМ), що доповнює цистоскопію. Вивчення та виключення факторів, що обумовлюють зниження чутливості ЦДС, може сприяти збільшенню ефективності даного методу діагностики. Дослідження зв’язку ефективності цитологічної діагностики пухлин сечового міхура з наявністю супутньої інфекції сечових шляхів (ІСШ). Результати передопераційного ЦДМ 150 хворих на ПСМ порівнювали з даними патогістологічного дослідження. Обробку результатів проводили з використанням методів Фішера і побудови дерева класифікації (QUEST). Із 115 (76,7%) хворих на перехідноклітинний рак в стадії Та-T3 високого (ВПКР), помірного (ППКР) і низького (НПКР) рівня диференціювання і 35 (23,3%) на перехідно-клітинну папілому сечового міхура (ПП). ІСШ виявлена у 56 (37,3%) пацієнтів. Із використанням ЦДМ діагноз пухлини встановлений у 134 (89,3%) пацієнтів, її гістологічна приналежність - у 110 (73,3%). У групі ПП виявлений статистично вірогідний зв’язок між наявністю інфекції і кількістю помилок у діагностиці (р = 0,0020). Відносний ризик помилкового діагнозу при наявності ІСШ склав 2,39 з 0,95% довірчим інтервалом (ДІ) [1,41; 4,09]. Відношення шансів постановки правильного цитологічного діагнозу при наявності цитологічних ознак ППКР, НПКР або відсутності інфекції склало, 11,05 із 95% ДІ [4,64; 26,30].

Виявлено:

1. Наявність ІСШ статистично значимо пов’язано з кількістю помилок у діагностиці ПСМ за даними ЦДМ.

2. Найбільш виражений вплив ІСШ на правильність цитологічної діагностики виявлена у групі хворих з ПП.

3. Побудовано правило для оцінки правильності діагнозу за даними ЦДМ, відповідно до якого наявність цитологічних ознак ППКР, НПКР або відсутність ІСШ обумовлює шанси правильного діагнозу в 11 разів вище, ніж помилкового.