Політика журналу

Політика журналу полягає у формуванні на сторінках видання сучасної наукової думки щодо новітніх досягнень та актуальних проблем медицини вітчизняних та закордонних вчених. У зв’язку з цим головний редактор та редакційна колегія при розгляді статей керується виключно їх науковою новизною, теоретичною цінністю та практичним внеском у розвиток медичної науки, незалежно від посади автора, його вченого звання, віку, національності, статі, релігійних та політичних поглядів.

Журнал публікує наукові статті, присвячені сучасним актуальним проблемам теоретичної, клінічної, профілактичної, соціальної медицини, її історії, а також лекції, оригінальні випадки з клінічної практики, рецензії і відгуки на монографії, публікації та ювілейні статті про відомих вчених.

З метою дотримання вимог до якості наукового видання редакцією здійснюється ряд заходів щодо уникнення плагіату серед публікованих матеріалів.

Для виявлення дублювання поданих матеріалів в інших виданнях та можливого плагіату, всі подані рукописи перевіряються програмою StrikePlagiarism. Програмне забезпечення StrikePlagiarism перевіряє вміст рукописів на основі великої бази даних періодичних видань, статей, інтернет-ресурсів. Будь-який випадок запозиченого тексту в статті додатково вивчається на предмет підозри на плагіат і самоплагіат відповідно до редакційної політики нашого видання. Редакція журналу «Урологія» допускає унікальність тексту не нижче 80% для рукопису, який підлягає публікації.

Відсоток схожості рукопису, який розглядається, з опублікованим раніше матеріалом додатково перевіряється з урахуванням, що прийнятна межа схожості тексту з одного джерела становить не більше 5%. Якщо рівень подібності вище 5%, то рукопис повертається автору для перефразування тексту і додавання посилання на першоджерело скопійованого матеріалу. Авторам рекомендується правильно посилатися на першоджерело, щоб уникнути плагіату і порушення авторських прав.

При розгляді рукопису щодо можливого плагіату для прийняття рішення в нашому виданні враховуються найбільш поширені види плагіату:

– відтворення чужих слів, речень, ідей і т.д. як своїх власних без вказівки авторства;

– самоплагіат – це використання автором своєї попередньої публікації без належного цитування та підтвердження вихідного джерела;

– перефразування, копіювання повних абзаців зі зміною декількох слів без зміни структури речень або зі зміною структури речень, але не слів;

– дослівне копіювання тексту без лапок і вказівки авторства;

– ненавмисний плагіат – недостовірно цитоване першоджерело або правильно цитоване першоджерело, але недостовірно перефразований оригінальний текст. Автори повинні достовірно або перефразувати, або цитувати, і в обох випадках вказувати першоджерело.

Доведені дублювання статті, плагіат або фальсифікація результатів є підставою для відхилення статті.

Опубліковані статті, в яких виявлено плагіат, після ретельного вивчення і схвалення головним редактором журналу, вилучаються з веб-сайту журналу.