В.В. Спиридоненко, А.Ю. Гурженко, А.Л. Мороз, В.О. Рудаков

Терапія рецидивів калькульозного пієлонефриту після проведення ендоскопічних операцій з приводу уролітіазу

Обстежено 70 пацієнтів з мікролітіазом та хронічним пієлонефритом у стадії латентного перебігу, після проведення малоінвазивних ендоскопічних втручань з приводу уролітіазу.

Обстежених було поділено на 3 групи, згідно з видом уролітіазу: I група (n = 23) - особи з уратним уролітіазом; II група (n = 38) - особи з щавлевокислим уролітіазом; III група (n = 9) - особи з фосфатним уролітіазом. Контроль 1 склали 12 пацієнтів з аналогічними явищами СКХ, змішаною (уратно-оксалатною) кристалурією, ознаками ХП в латентній стадії, без оперативного анамнезу, ниркових кольок і проведення консервативної терапії (IV група). Контроль 2 склали 10 практично здорових добровольців. Середній вік досліджуваних - 36,2 ± 2,8 року. Прийом концентрату журавлини (Кренфорс, «Solepharm» LLC, Латвія) проводився у трьох перших групах, через 4 тижні після операції, протягом 3 міс., у перші 2 тижні кожного місяця, per os по 2 капсули на добу - вранці і ввечері. Дослідженнями було встановлено, що на 90-ту добу рівень рецидивів у I групі склав 4,3%, у II - 5,2%, у III - 0%, у IV - 83,3% (р < 0,05).

Високий ризик розвитку рецидиву інфекційно-запального процесу в сечових шляхах, після ендоскопічного видалення каменя із сечоводу, можна ліквідувати призначенням концентрату журавлини (Кренфорс) в стандартних дозах, терміном не менше 3 місяців.