Т.О. Квятковська, Є.А. Квятковський

Стан мезотелію і стомат парієтальної пластинки піхвової оболонки яєчка людини при гідроцеле

Стан мезотелію парієтальної пластинки піхвової оболонки яєчка вивчено на 10 хворих гідроцеле тривалістю захворювання від 9 місяців до 5 років методами світлової, скануючої і трансмісійної електронної мікроскопії. Встановлено, що зі збільшенням тривалості захворювання зростає поліморфізм мезотеліоцитів. Вони набувають подовжену і чашеподібну форму. Зменшується показник пов’язаності мезотеліоцитів. Збільшується, а потім різко зменшується кількість мікроворсинок на поверхні мезотеліоцитів. Товщина мезотеліального шару збільшується, разом з тим, зростає нерівність поверхні мезотелію. Відношення довжини звивистої поверхні мезотелію до довжини умовно гладкої поверхні змінюється з 1,10-1,14 до 1,88-1,92. Відбувається розширення лімфатичних судин субмезотеліального шару. Збільшується число стомат - «розривів» мезотелію, через які відбувається резорбція водянкової рідини. Вперше стомати в парієтальній пластинці піхвової оболонки яєчка людини описані нами у 2003 р. Лімфокапіляри підходять до дна стомат, безпосередньо контактуючи з водянковою рідиною і беручи участь в її резорбції. Зі збільшенням тривалості захворювання форма стомат змінюється з округлої на довгасту і неправильну, а їх діаметр коливається від 2,8 до 5,2 мкм. З’являються закриті стомати, що втратили зв’язок з субмезотеліальним шаром, в місці розташування яких спостерігається різке набухання мезотеліоцитів.