В.М. Лісовий, Д.В. Щукін, І.А. Гарагатий, М.М. Поляков, Г.Г. Хареба, Н.М. Андоньєва, О.О. Алтухов, П.В. Мозжаков

Прогнозування крововтрати з ізольованої ділянки нижньої порожнистої вени (НПВ) при венакаватромбектомії

Однією з найважливіших проблем видалення пухлинних тромбів нижньої порожнистої вени є масивна інтраопераційна крововтрата. З метою прогнозування кровотечі з просвіту НПВ під час тромбектомії ми використовували пунк-цію просвіту НПВ у зоні васкулярної ізоляції тромбу з дослідженням рівня венозного тиску і визначенням кореляцій між результатами пунк-ційної проби з рівнем крововтрати.

Дана проба була вивчена в 25 випадках. Пухлинні тромби в 10 (40,0%) спостереженнях досягали каворенального, у 7 (28,0%) - підпе-чінкового, у 5 (20,0%) - ретропечінкового відділу НПВ, а у 3 (12,0%) хворих проникали в супра-діафрагмальний сегмент ПВ або в праве передсердя. Позитивна пункційна проба включала два критерії: рівень венозного тиску вище 30 см водного стовпа і заповнення трубки кров’ю після її опускання нижче рівня порожнистої вени і повторного підняття. Якщо один з критеріїв був позитивним, а інший ні, то тест вважали позитивним.

Пункційний тест, що включає критерій повторного заповнення трубки кров’ю, має високу специфічність і позитивне пророкуюче значення (100%) при чутливості 81,3%. Для па-раметра «венозний тиск» значення більшої частини показників інформативності перевищують 80%. Однак тест недостатньо інформативний при масивних тромбах, які повністю заповнюють просвіт НПВ.

Використання даної методики дозволяє виділити групу пацієнтів, що мають високий ризик кавальної кровотечі при проведенні тромб-ектомії. Цій групі хворих необхідно ретельне виділення поперекових вен в області каворенального співвустя до етапу кавотомії та евакуації тромбу.