Л.П. Саричев, С.А. Сухомлин, Я.В. Саричев, С.М. Панасенко, Р.Б. Савченко

Перекрут гідатиди морганії у структурі синдрому «гострої калитки»

Вступ. Гідатиди Морганії - додаткові утворення яєчка, його додатка, рідко сім’яного канатика, розмірами 0,2-1,5 см, інколи на ніжці. Вперше описані Morgagnii у 1761 р. і отримали назву за прізвищем автора. У 1893 р. Griffiths впровадив для їх анатомічного визначення терміни appendix testis, appendix epididymidis (цит. Rose, 1973). Гідатиди яєчка вважають ембріональним залишком мюллерової протоки. При цьому вони частіше розташовуються у верхньому полюсі, ділянки з’єднання з голівкою додатка. Гідатиди додатка вважають рудиментом краніального відділу вольфової протоки.

При гістологічному дослідженні це багатоваскуляризовані сполучнотканинні утворення, з ніжною стромою, тонкими, крихкими судинами, вкриті циліндричним епітелієм, іноді з кістозними включеннями. Означені елементи схильні до патологічних змін - кістозного переродження, перекруту та некрозу. Вперше перекрут гідатиди Морганії описав Colt у 1922 р. [1, 2].

Так званий синдром «гострої калитки» зустрічається у будь-якому віці. При цьому він посідає друге місце після гострого апендициту у структурі невідкладних станів у дітей. Як правило, розвивається після ігрових видів спорту, травми, іноді без будь-яких причин. Незважаючи на те, що частота перекруту яєчка не перевищує 2-5%, найбільш ймовірною причиною гострого болю у калитці у дітей до 1 року виступає саме перекрут (заворот) яєчка, при якому навіть після невідкладного хірургічного втручання майже у 50% спостережень розвивається атрофія яєчка. Пік частоти перекруту гідатиди Морганії припадає на підлітковий вік. Після 20 років серед причин гострого болю у калитці переважають запальні захворювання та травматичні ушкодження. Рідко під синдромом «гострої калитки» може маскуватися защемлена грижа [3, 4, 5].

Перекрут яєчка та гідатиди Морганії зумовлений підвищеною рухомістю яєчка внаслідок незарощення піхвового відростка очеревини та порушення його фіксації до дна калитки. Якщо перекрут гідатиди Морганії перевищує 180°, виникає ішемія, яка поглиблюється внаслідок венозного, потім артеріального тромбозу [1, 2, 3].

У дітей у зв’язку з вкрай високою віро-гідністю перекруту яєчка при гострому болю у калитці невідкладна операція показана у 100% випадків. Консервативне лікування перекруту гідатиди Морганії допускають виключно у дорослих, за умов виключення перекруту яєчка, невираженої клінічної симптоматики та зворотного розвитку больового синдрому. Призначають нестероїдні протизапальні препарати. При цьому наголошують, що несвоєчасне оперативне втручання може стати причиною некрозу гідатиди, довготривалого больового синдрому, хронічного запалення яєчка та придатка, вторинного гідроцеле, трофічних змін яєчка, які можуть призвести до порушення фертильності [1, 3, 5].

Мета роботи: обгрунтування активної хірургічної тактики при синдромі «гострої калитки».

Матеріали та методи дослідження. Проведений аналіз результатів оперативного лікування 252 чоловіків віком від 3 місяців до 20 років (M±m = 9,9±2,9 року), госпіталізованих з приводу гострого болю у калитці у відділення дитячої хірургії Полтавської ДКЛ та урологічне відділення Полтавської ОКЛ ім. М.В. Скліфосовського (2014-2016 рр.).

Вікова структура хворих: до 1 року - 9 (3,6%), від 1 до 3 років - 19 (7,5%), від 3 до 6 років - 40 (15,9%), від 6 до 12 років - 138 (54,8%) і старше 12 років - 46 (18,3%).

У структурі причин синдрому «гострої калитки» переважали перекрут гідатиди Морганії - 218 спостережень (86,5%). При цьому перекрут гідатиди яєчка мав місце у 207 випадках (190 - верхнього полюса, 17 - нижнього полюсу). Перекрут гідатиди додатка мав місце у 11 спостереженнях (в 10 випадках - у ділянці голівки). Рідше етіологічними чинниками ви-ступали гострий орхоепідидиміт - 22 спостереження (8,7%), перекрут яєчка - 11 спостережень (4,4%) та травматичне пошкодження яєчка - 1 спостереження (0,4%).

Усім хворим виконувались загально-клінічні дослідження, ультрасонографія з кольо-ровим доплерівським картуванням (КДК).

Результати та їх обговорення. Через 6 годин від початку захворювання були госпіталізовані 26 хворих (10,3%), від 6 до 12 годин - 60 хворих (23,8%), пізніше 12 годин - 166 хворих (65,9%).

В усіх випадках показанням до госпіталізації був гострий біль у калитці. При цьому 156 хворих (61,9%) відмічали іррадіацію болю по ходу сім’яного канатика, 53 хворих (21,0%) - у низ живота та 7 хворих (2,8%) - у поперекову ділянку.

Впродовж першої доби у 69 хворих (27,4%) відмічалось підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.

При огляді в усіх хворих були наявні набряк, біль при пальпації ураженої половини калитки. Крім того, у 198 пацієнтів (78,6%) мали місце збільшення яєчка, у 33 пацієнтів (15,5%) - квасолеподібне ущільнення у полюсі яєчка, у 17 пацієнтів (6,7%) - гіперемія шкіри калитки. При перекруті яєчка були більш вираженими збільшення і «напруженість» яєчка.

У загальному аналізі крові у 223 хворих (88,5%)- лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво.

Труднощі диференційної діагностики пов’язані з тим, що схожа клінічна картина спостерігалась при перекруті гідатиди Морганії, перекруті яєчка, орхоепідидиміті та травмі.

За результатами ультрасонографії з КДК при перекруті яєчка в усіх випадках спостерігалось збільшення яєчка, у 6 випадках (54,5%) зниження та в 1 випадку (9,1%) - відсутність кровотоку, у 5 випадках (45,5%) - невелика кількість рідини навколо яєчка. При перекруті гідатиди Морганії у 105 випадках (48,2%) виявили збільшення яєчка, у 153 випадках (70,2%) - невелику кількість рідини навколо яєчка, у 5 спостереженнях (2,3%) - гіпоехогенне утворення у верхньому полюсі яєчка. При орхоепідидиміті у 100,0% випадків відмічали збільшення та зниження щільності яєчка і придатка, невелику кількість рідини навколо яєчка. При травматичному пошкодженні яєчка виявили збільшення яєчка та інтратестикулярну гематому.

Впродовж перших 3 годин після госпіта-лізації були оперовані 205 хворих (81,3%).

Під час операції у 3 пацієнтів (27,3%) виявлений неповний перекрут яєчка - менше 1 обороту з помірним венозним стазом, у 6 па-цієнтів (54,6%) - повний перекрут яєчка - більше 1 обороту з вираженим венозним стазом. У 9 пацієнтів (81,9%) після розкручення яєчка спостерігалось відновлення кровообігу, розмірів та консистенції яєчка. У 2 пацієнтів (18,1%) незворотні трофічні зміни стали показанням до орхідектомії. При перекруті гідатиди Морганії спостерігали виражені трофічні зміни, у 7,8% із них - некроз гідатиди, що стало показанням до її видалення. У 17 пацієнтів виявили запальні зміни: збільшення та ущільнення голівки придатка, крім того у 3 пацієнтів - збільшення та ущільнення яєчка, у 2 пацієнтів збільшення та ущільнення лише яєчка. У 1 хворого виявили розрив білкової оболонки яєчка та інтратестикулярну гематому.

У віддаленому періоді - від 3 місяців до 1 року після операції обстежено 186 пацієнтів (73,8%). У жодному випадку трофічних змін яєчка не виявлено.

Висновки

1. Несвоєчасне оперативне втручання з приводу гострого болю у калитці пояснюється недостатньою обізнаністю батьків, пацієнтів та лікарів щодо небезпеки перекруту яєчка та гідатиди Морганії.

2. Незважаючи на те, що найбільш інформативним методом діагностики при синдромі «гострої калитки» виступає ультрасонографія з кольоровим доплерівським картуванням, нерідко причину гострого болю у калитці можна встановити лише під час операції.

3. Активна хірургічна тактика при синдромі «гострої калитки» дозволяє попередити порушення трофіки, атрофію яєчка та, як наслідок, копулятивні і репродуктивні порушення.