Український
науково-практичний журнал
урологів, андрологів, нефрологів

Є.А. Литвинець, В.Є. Литвинець

Доцiльнiсть використання ендогенних простатоселективних цитомединiв у лiкуванні хворих на доброякiсну гiперплазiю передмiхурової залози

Вступ. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) належить до найбільш частих захворювань сечостатевої системи літніх чоловіків, проявляється уже в 40-50 років і є важливою медико-соціальною проблемою в Україні. Дослідження, проведені протягом останнього десятиліття, показали, що ДГПЗ є поліетіо-логічним захворюванням [1, 2, 3, 4, 12]. На сьогоднішній день доведено, що ні тестостерон, ні дигідротестостерон ізольовано не впливають істотно на розвиток гіперплазії [6]. Нині більшу увагу приділяють питанням порушення стромально-епітеліального співвідношення у передміхуровій залозі. З’ясувалось, що ріст епітеліальних клітин, який вважається головним фактором збільшення передміхурової залози, можливий тільки у присутності строми - без фібро-бластів андрогени не викликають поділу клітин епітелію, саме в яких відбувається перетворення тестостерону у дегідротестостерон (ДТС). Утворений ДТС, у свою чергу, стимулює ділення фібробластів. Останні сприяють збільшенню кількості епітеліальних клітин за рахунок продукування білкових факторів росту. З відкриттям факторів росту найбільш важливим вважається b-FGF (фактор росту фібробластів) [2, 13, 14].

В останні роки почали змінюватися уявлення про характер лікування ДГПЗ. У тих випадках, коли захворювання бурхливо прогресує, або на момент виявлення мають місце ускладнення, необхідно використовувати радикальні хірургічні методи лікування. На ранніх стадіях, навпаки, рекомендується тривала медикаментозна терапія [9, 15]. За даними зарубіжних урологів, 80-85% хворих на ДГПЗ лікуються медикаментозно і тільки 15-20% - оперативно [10, 11]. Серед методів медикаментозної терапії препаратами з доведеною ефективністю є антагоніс-ти альфа-адренергічних рецепторів та інгібітори 5-альфа-редуктази. Також у лікуванні даної патології використовують препарати рослинного і біологічного походження, антиандрогени, поліенові антибіотики [8, 12]. Але до цього часу багато питань щодо медикаментозної терапії ДГПЗ залишаються дискутабельними і потребують подальшого вивчення.

Останнім часом при захворюваннях передміхурової залози почали застосовувати препарати біологічного походження, виділені із передміхурової залози великої рогатої худоби: простатілен, віта-прост. Було доведено [5, 7], що ці препарати мають органотропну дію, тобто впливають на процеси диференціювання в популяції клітин, із яких вони виділені. Крім цього, вони володіють протизапальним та імуномоделюючим ефектом, впливають на показники гемостазу, підсилюють синтез антигістамінових і антисеротонінових антитіл та покращують мікроциркуляцію в пошкодженому органі. Біорегуляторні пептиди почали застосовувати як при лікуванні хворих на хронічний простатит, так і при лікуванні хворих на ДГПЗ.

Мета дослідження. Вивчити ефективність та безпечність застосування препарату Вітапрост Форте фірми «Нижфарм» група компаній stada для лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози.

Матеріали та методи дослідження. Під нашим спостереженням протягом місяця перебувало 30 хворих на ДГПЗ, яким було проведене клінічне обстеження (анамнез, огляд, паль-цьове ректальне дослідження, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, визначення рівня креатиніну, сечовини, білірубіну, глюкози, підрахунок балів за Міжнародною системою сумарної оцінки симптомів - ІРSS і якості життя, ультразвукове обстеження нирок, сечового міхура до і після сечовипускання та передміхурової залози трансабдомінальним і при потребі трансректальним датчиком, урофлоуметрія та ЕКГ. Усім хворим перед початком дослідження проводився контроль рівня специфічного простатичного антигену (РSA) у сироватці крові.

Вітапрост Форте хворі отримували у вигляді ректальних супозиторіїв у дозі 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів.

Результати та їх обговорення. Середній вік хворих складав 64,5±2,5 роки. У обстежених хворих не виявлено показань до хірургічного лікування, були відсутні ознаки ураження верхніх сечових шляхів, тобто вони мали перед лікуванням помірно виражену симптоматику хвороби. На основі даних анамнезу, аналізів і трансректального ультразвукового дослідження у 22 (73,3%) був діагностований супутній хронічний простатит. Результати лікування оцінювали за змінами симптомів обструкції і подразнення шляхом підрахунку балів за системою ІРSS та якості життя (ЯЖ); за об’ємом залишкової сечі та об’ємом передміхурової залози.

У результаті проведеного лікування встановили, що всі 30 пацієнтів із ДГПЗ, які отримували Вітапрост Форте протягом 30 днів, відмічали позитивний ефект. При цьому виражений позитивний ефект визначили у 9 (30,0%) пацієнтів, добрий ефект - 12 (40,0%) хворих і задовільний - 9 (30,0%) пацієнтів. На момент закінчення прийому препарату також покращились усі клінічні показники перебігу захворювання (табл. 1). Так, кількість балів за системою ІРSS знизилась з 14,2±2,2 до 9,8±1,6 бала, тобто на 4,4 бала. Середнє значення показника оцінки якості життя знизилось із 3,8±0,5 до 2,6±0,4 бала (р<0,05). Максимальна швидкість потоку сечі через 30 днів лікування зросла з 9,4±0,8 до 13,2±0,7 мл/с (тобто на 3,8 мл/с) (р<0,05). Відмічено зменшення кількості залишкової сечі з 68,5±12,4 мл до лікування, до 28,5±7,5 мл після лікування. На фоні прийому Вітапросту Форте зменшився і об’єм передміхурової залози з 49,5±5,4 см3 до лікування, до 45,4 ±3,8 см3 після лікування.

Вітапрост Форте добре переносився хворими. Побічних ефектів у жодному випадку не відзначено, що свідчить про добру переносимість і безпечність препарату.

Таким чином, аналіз результатів лікування показує, що застосування препарату Віта- прост Форте в більшості випадків дозволяє добитися позитивних результатів клініко- об’єктивних параметрів, досягти стійкого клінічного ефекту.

Висновок. Отже, препарат Вітапрост Форте може бути рекомендований для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози з помірними проявами захворювання із урахуванням показань та протипоказань. Препарат більш ефективний у хворих на ДГПЗ із супутнім хронічним простатитом.