В.В. Кошарний, А.К. Каграманян, Л.В. Абдул-Огли, В.І. Великородний

Зміни сім’яних пухирців при порушеннях кровообігу репродуктивної системи

Дослідження проведені в рамках науково-дослідницької теми кафедри Клінічної анатомії, анатомії та оперативної хірургії «Морфофунк-ціональний стан органів і тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезі в нормі та під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників» No державної реєстрації 0117U003181.

Вступ. В Україні на безпліддя страждає близько мільйона подружніх пар, що становить 15-17%, тоді як, згідно з ВОЗ, 15% є критичною величиною, при якій питання набуває державного значення. Отже, безпліддя не може залишатися поза увагою при вирішенні загальної проблеми, спрямованої на підвищення рівня народжуваності.

Сучасні андрологи діагностують майже постійні патологічні зміни у сім’яних пухирцях під час запальних захворювань як органів малого таза (простатит, цистит), так й усієї урогені-тальної системи (пієлонефрити, уретрити тощо). Так, сім’яні пухирці не лише втрачають свою функцію підтримки життєдіяльності сперматозоїдів, а й стають вмістом запалення, що призводить до хронізації первинного захворювання та імпотенції [2, с. 42-52, 3, с.159-164].

При вивченні одностороннього криптор-хізму виявлено 55% гіпоплазії сім’яних пухирців. У 80% дітей гіпоплазія сім’яних пухирців відповідала стороні крипторхізму. У 11,1% виявлена незначна часткова гіперплазія простати з посиленням кровотоку в ній на стороні крипторхізму, при цьому на протилежному боці була гіпо-плазія сім’яного пухирця. У 22% були помірні розширення тазових вен, 11,1% - розширення вен нижньої третини сечоводу та парапростатичної зони. Патологічні зміни в передміхуровій залозі і сім’яних пухирцях у дітей з крипторхізмом склали понад 66%. Виявлено, що приблизно через 7-10 днів після двосторонньої орхектомії чоловічі додаткові статеві залози у гризунів атрофуються до мінімуму [1, с. 419-424].

Досі немає чіткого анатомічного уявлення про структурні зміни у сім’яних пухирцях, що відбуваються у них під час порушень кровообігу органів репродуктивної системи, тоді як клінічні прояви порушень у цих органах давно підтверджені на практиці. Таким чином, вивчення морфогенезу сім’яних пухирців при порушеннях кровообігу органів сечостатевої системи є актуальним.

Мета дослідження: вивчення порушень кровообігу репродуктивної системи на морфофунк-ціональні показники чоловічої репродуктивної системи в експерименті на самцях білих щурів.

Матеріали і методи дослідження. Нами проведено дослідження змін функції, структури у сім’яних пухирцях білих щурів масою 200- 220 г віком 7-8 місяців, яким моделювалося порушення кровообігу.

Моделювання порушень кровообігу. Доступ - нижня серединна лапоротомія. Виділявся сім’яний канатик, після чого одягалася трубка катетера на всі освіти сім’яного канатика протяжністю 0,5-1 см. І на ньому затягувалася лігатура. Після чого яєчко і сім’яний канатик занурювалися в черевну порожнину. Переваги: накладення лігатури на катетер дозволяє більш щадливо, дозовано перев’язувати структури сім’яного канатика. Щури виводилися з експерименту через 7 та 14 днів.

Після виведення з експерименту у щурів брались яєчка та сім’яні пухирці.

При оцінці впливу на морфофункціональні показники чоловічої репродуктивної системи проводили макроскопічне дослідження сім’яних пухирців, яке передбачало зовнішній огляд з метою виявлення патологічних відхилень, вимірювання розміру та маси обох сім’яних пухирців, співвідношення маси сім’яних пухирців та маси тіла, а також визначали масу та масові коефіцієнти сім’яних пухирців.

Результати та їх обговорення. У результаті наших досліджень при моделюванні порушення кровообігу органів репродуктивної системи на рівні сім’яного канатика, спостерігались зміни в усіх органах репродуктивної системи, зокрема сіменниках та сім’яних пухирцях. Нами було встановлено збільшення вагових показників не лише сіменників, але і сім’яних пухирців на боці перев’язування (табл. 1).

При світловій мікроскопії сім’яні пухирці щурів контрольної групи мають типову для щурів будову. Сім’яні пухирці представлені множинними поперечними зрізами канальців, стінки яких близько прилягають один до одного, між ними розташована незначна кількість пухкої сполучної тканини і судини (рис. 1).

У результаті наших досліджень сім’яних пухирців щурів після перев’язування сім’яного канатика на стороні перев’язування було встановлено: вистілка канальців представлена кількома рядами округлих епітеліальних клітин з центрально розташованим круглим ядром і світло-рожевою цитоплазмою. Деякі епітеліоцити злущені в просвіт канальців, цитоплазма їх вакуолізована, контури ядер нечіткі. Строма помірно набрякла, в судинах - явища еритростазу. Місцями периваскулярно відзначаються дрібні скупчення лімфоцитів і поодинокі сегменто-ядерні лейкоцити (рис. 2, 3).

Висновки

1. При морфометрії спостерігалось збільшення ваги сім’яних пухирців у 1,2 ра- зу на боці перев’язування порівняно з іншим.

2. На морфологічному рівні отримані дані свідчать про зміни, які виникають в органах репродуктивної системи при порушеннях кровообігу, зокрема при здавленнях сім’яного канатика внаслідок виходів пахових кил.

3. Спостерігались набряк строми, стаз еритроцитів, скупчення лейкоцитів, що свідчить про реактивність процесів виникаючих при порушеннях кровообігу.