Сакало А.В., Гацерелія З.В., Сакало В.С.

Рівні якості життя пацієнтів із м’язово-інвазивним раком сечового міхура після органозберігаючого лікування

doi: https://doi.org/10.26641/2307-5279.27.1-2.2023.291340

Метою дослідження було проаналізувати якість життя пацієнтів із мʼязово-інвазивним раком сечового міхура (МІРСМ) після РЦЕ з ортотопічним клубовим неосечовим міхуром, після часткової цистектомії (ПЦ) з ад’ювантною променевою терапією (ПТ) та після РЦЕ з ад’ювантною хіміотерапією (ХТ). Проведено ретроспективний аналіз 120 хворих на МІРСМ, які перебували на лікуванні в Київському міському клінічному онкологічному центрі, який є базою ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова» НАМН України в період з 2008 по 2019 рр. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від обсягу втручання. До 1-ї належали хворі після РЦЕ (42), до 2-ї групи - пацієнти після ПК та ад’ювантної ПТ, до 3-ї - пацієнти після ПК та ад’ювантної ХТ. Якість життя пацієнтів оцінювали за трьома опитувальниками - EORTC QLQ-C30, EORTC SHQ-C22, ICIQ-UI. Результати дослідження підтверджують кращу якість життя після ПК з ад’ювантною ХТ, особливо щодо фізичного стану, адаптації пацієнтів у суспільстві (соціальний масштаб), фінансової токсичності, функціонування шлунково-кишкового тракту (за симптомами блювання, нудоти та діареї). Наше дослідження підтвердило, що ПК може забезпечити адекватний контроль МІРСМ в окремих випадках і показало, що він пропонує пацієнтам хороші шанси на тривале збереження сечового міхура, забезпечуючи задовільний загальний післяопераційний стан здоров’я та якість життя. При виборі найбільш підходящої схеми лікування МІРСМ і при виборі радикальної цистектомії або часткової цистектомії слід враховувати критичний підхід. Проте важливо інформувати пацієнтів, що органозберігаюче лікуван­ня дозволяє досягти кращої якості життя, процес лікування може бути довшим, ніж після радикальної цистектомії.