О.Е. Стаховський, А.В. Тимошенко, О.А. Войленко, Ю.В. Вітрук, О.А. Кононенко, М.В. Пікуль, Е.О. Стаховський
Мета. Оцінка результатів операції Mainz-pouch II (МП II), як методу контрольованого відведення сечі після цистектомії.
Матеріали і методи. Клінічному аналізу підлягли 118 пацієнтів на інвазивний рак сечового міхура. Пацієнтів перед операцією оцінювали за допомогою стандартизованого діагностичного протоколу, також проводилася оцінка тривалості утримання сечі анальним сфінктером, як одне із протипоказань до хірургічного втручання.
Результати. Інтраопераційні ускладнення при виконанні МП II виникли у 6 (5%) хворих. Ускладнення в ранньому післяопераційному періоді відмічено у 29 (24,5%) пацієнтів та пов’язані з порушенням функції органів і систем, інфекційно-гнійними запаленнями, неспроможністю сформованого анастомозу. У віддаленому післяопераційному періоді ускладнення виявлені у 71 (75,5%) хворого, що призводили до явищ метаболічного ацидозу 37 (39,3%) та загострень інфекцій верхніх сечових шляхів, в основі яких лежали: стеноз сечовідно-кишкового анастомозу 13 (13,9%) та кишково-сечовідний газовий рефлюкс 18 (19,1%). Неконтрольоване сечовиділення вночі відмічено у 3 (3,1%) хворих. Середня частота сечовипускання протягом дня і ночі була 5,1+1,1 і 2,0+0,5 разів, відповідно.
Висновок. Проведення методики МП II передбачає створення резервуару з низьким тиском навіть при великих обсягах його наповнення, а стінки детубуляризованої та реконфігурованої кишки не мають скоординованих скорочень, що впиває на зменшення частоти кишково-сечовідного рефлюксу в нирки. Основним недоліком операції МП II є наявність метаболічного ацидозу, що може було нівельовано амбулаторно.