Є.А. Квятковський, Т.О. Квятковська

Порівняльний аналіз даних урофлоуметрії у хворих на ДГПЗ та хворих на ДГПЗ у поєднанні з хронічним простатитом

Стаття присвячена дослідженню впливу хронічного простатиту на різні показники уро-флоуметрії у хворих на ДГПЗ з симптомами нижніх сечових шляхів. Хворих з поєднаним діагнозом «ДГПЗ, хронічний простатит» серед 1056 обстежених хворих на ДГПЗ було 38,4%, з віком частка пацієнтів з поєднаним діагнозом зменшувалася: до 60 років - 50,5%, у віці 60-74 роки - 42,4%, 75-90 років - 30,5%. У хворих на ДГПЗ з хронічним простатитом і хворими на ДГПЗ без простатиту статистично достовірні відмінності об’єму передміхурової залози, об’єму залишкової сечі та 8 різних показників урофлоуметрії, у тому числі максимальної та середньої об’ємної швидкості потоку сечі, виявлено не було (рі0,05). Лише показник часу сечовипускання був достовірно більшим (р<0,01) і характеризувався найменшою дисперсією. Найбільша частота поєднання ДГПЗ з хронічним простатитом відзначена у хворих з обструктивним типом сечовипускання. У хворих ДГПЗ хронічний простатит може бути предиктором можливого розвитку в подальшому обструкції нижніх сечових шляхів.