С.О. Возіанов, С.М. Шамраєв, П.І. Степанов
Метою дослідження було вивчення еволюції методів діагностики туберкульозу статевих органів чоловіків за останні десятиріччя.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 467 чоловіків на туберкульоз статевих органів віком від 16 до 82 років (середній вік склав 49±14 року). Оцінювали симптоматику, дані анамнезу, клінічних, біохімічних і бактеріологічних аналізів, полімеразної ланцюгової реакції на ДНК мікобактерій туберкульозу, імунологічних досліджень, променевої діагностики: (сонографії, рентгенографії, мультиспіральної комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, радіоізотопних) і ендоскопічних методів дослідження, з прицільною аспірацією і біопсією для здобуття біологічного матеріалу.
Результати. У 372 (79,7%) пацієнтів з туберкульозом органів мошонки, у 305 (65,3%) діагностовано туберкульоз передміхурової залози та у 280 (59,9%) - сім’яних міхурців. У 94 (20,1%) виявлено туберкульоз внутрішньотазових статевих органів без залучання в процес органів мошонки, простатит діагностовано у 93 (19,9%) спостереженнях, а везикуліт - у 74 (15,8%)хворих. У 2 (2,2%) пацієнтів виявлено туберкульоз статевого члена. Алгоритм діагностики туберкульозу статевих органів чоловіків за останні десятиріччя зазнав змін: замість очищеного туберкуліну застосовували алерген туберкульозний рекомбінантний. З імунологічних методів використовували: визначення в крові протитуберкульозних антитіл по моноклональних антитілах до мікобактерій туберкульозу за допомогою ІФА і методи імунофенотипування з визначенням кількості CD4, CD8 клітин. Також досліджували інші поверхневі маркери Т-лімфоцитів за наявності у пацієнтів поєднання ТБ і ВІЛ інфекції. Провідне місце для візуалізації анатомії статевих органів чоловіків зайняли сонографічні дослідження з проведенням прицільної аспірації біологічних матеріалів і біопсії тканин. На перше місце серед методів верифікації мікобактерій туберкульозу вийшли молекулярно-генетичні дослідження біологічних матеріалів за допомогою ПЛР. Вивчення біоптатів тканин проводиться не лише з використанням класичної гістології, але і мікроскопії тканин на наявність кислотостійких бактерій і ПЛР. Також застосовували фіброуретроцистоскопію з катетеризацією сім’явиприскуючих проток і сім’яних міхурців.
Висновки. Ці еволюційні зміни методів діагностики дозволили більш швидко, безпечно і точно обстежувати всі статеві органи чоловіків і виявляти ураження їх туберкульозом.